НАУКОВІ ВИДАННЯ — це видання, які містять аргументовані результати теоретичних чи експериментальних досліджень.
   Жанри наукових видань: монографія, збірка наукових праць, тези доповідей наукової конференції, науковий журнал, вісник навчального закладу, автореферат, вибрані роботи одного або декількох авторів.
   Монографія — наукове чи науково-популярне книжкове видання, яке містить всебічне дослідження однієї проблеми.
   На звороті титульного аркуша монографії повинна бути анотація (5—7 речень), завершує монографію резюме російською мовою, якщо робота написана українською, або українською, якщо робота написана російською чи іншими мовами. Обсяг монографії — від п'яти друкованих аркушів.
   Збірка наукових праць — видання, яке складається з оригінальних наукових статей, об'єднаних спільністю проблеми, визначеної в назві збірки.
   Тези доповідей наукової конференції — наукова, неперіодична збірка, яка друкується, як правило, до початку конференції й відображає її проблематику.
   Науковий журнал — профільне періодичне видання, яке містить раніше не публіковані й призначені для фахівців статті, наукові огляди, рецензії, інформацію про конференції, з'їзди, симпозіуми та інші події наукового життя.
   Вісник навчального закладу може бути тематичним (пов'язаний з однією науковою дисципліною, певною галуззю наукових знань) і збірним (інформує про результати наукових досліджень різних напрямків).
   Автореферат — наукове видання на правах рукопису, яке містить короткий виклад проведеного одним автором дослідження, представленого на здобуття наукового ступеня.
   Вибрані роботи одного автора включають найбільш значні наукові дослідження автора, які дають можливість робити висновки про його внесок у розвиток визначеної галузі наукових знань.

ПОРЯДОК
випуску університетських видань

   Кафедри, які планують видання літератури, подають заявку до 1 грудня поточного року до наукового відділу за такою формою:

Автор (автори)

Учений ступінь, учене звання

Назва роботи (виділити), жанрова класифікація (монографія, навчальний посібник, підручник, стаття та ін.), анотація (до 10 рядків)

Обсяг (в ав-торських аркушах)

Мова видання

Тираж

   Заяви розглядаються, узагальнюються науковим відділом, який визначає термін розгляду їх на засіданнях наукової, науково-методичної комісій та редакційно-видавничої ради. Попередньо праці розглядаються й отримують рекомендації на засіданнях кафедр.
   Видання, внесені до університетського плану розробки наукової, науково-методичної літератури, повинні отримати рекомендацію до друку наукової чи науково-методичної комісії залежно від виду видання.

   До комісії подаються:

   — авторський оригінал в одному екземплярі, разом з оригіналом подається дискета з текстом оригіналу (див. додаток № 2 “Вимоги до авторського текстового оригіналу”);
   — витяг із протоколу засідання кафедри з аргументацією про доцільність видання;
   — довідка про автора (прізвище, ім'я та по батькові, місце роботи, посада, звання, учений ступінь, адреса навчального закладу, кафедра, домашня адреса, номери телефонів).

   Комісія виносить рішення про доцільність виходу видання та пропозиції щодо накладу.
   Комісія має право виносити рішення про присвоєння Міжнародного стандартного номеру книги – ISBN/ISMN. Універсальний ідентифікаційний код проставляється на книгах і брошурах, електронних виданнях, виданнях для сліпих, окремих видах аудіовізуальної продукції.
   Авторський оригінал і супровідна документація передаються до науково-дослідного відділу з редакційно-видавничої діяльності.
   Ураховуючи бажання автора та можливості наявної поліграфічної бази, науково-дослідний відділ з редакційно-видавничої діяльності може запропонувати видання в інших видавництвах та за бажанням автора сприяти розповсюдженню книги після її виходу (подається заявка в науково-дослідного відділ з редакційно-видавничої діяльності).
   Питання фінансової підтримки друкування літератури в інших видавництвах вирішуються ректором при наявності рекомендації науково-дослідного відділу з редакційно-видавничої діяльності.
   Науково-дослідний відділ з редакційно-видавничої діяльності визначає відповідність матеріалів технічним вимогам оформлення видань.
   Редакційно-видавничий відділ має право повернути авторські матеріали на доопрацювання в разі наявності в тексті оригіналу більше 5 помилок на одній сторінці та невідповідності до вимог оформлення оригінал-макету.

Методичні рекомендації щодо структури,
змісту та обсягу підручників і навчальних посібників
для вищих навчальних закладів

   Методичні рекомендації розроблені з урахуванням законів України “Про видавничу справу” та “ Про освіту”, якими необхідно керуватися при підготовці підручників та навчальних посібників у вищих навчальних закладах для випуску їх через видавництва України.

   1. Загальні положення
   Підручники та навчальні посібники — основні книги для навчальної діяльності студентів. Підручник – навчальне видання, що містить систематизоване викладення навчальної дисципліни та офіційно затверджене як такий вид видання. Навчальний посібник — навчальне видання, що частково чи повністю замінює або доповнює підручник та офіційно затверджене як такий вид видання. Вони затверджуються Міністерством освіти і науки як нормативні видання з відповідним грифом. Присвоєння грифа означає, що підручник або навчальний посібник відповідає встановленим вимогам (зміст навчальної програми дисципліни, виконання умов щодо обсягу, належне технічне оформлення).
   При створенні підручників та навчальних посібників необхідно враховувати наступне:
   — навчальні книги повинні мати високий науково-методичний рівень, містити необхідний довідковий апарат;
   — підручники та навчальні посібники мають бути написані в доступній формі, навчальний матеріал повинен бути пов'язаний з практичними завданнями, у книзі повинні просліджуватися тісні міжпредметні зв'язки;
   — у підручниках та посібниках необхідно посилити увагу до питань їх професійної орієнтації (із загальнонаукових та загальноінженерних дисциплін) з урахуванням використання ЕОМ.

   2. Структура навчальної книги
   Структура підручників та навчальних посібників:
   — зміст (перелік розділів):
   — вступ (або передмова );
   — основний текст;
   — питання, тести для самоконтролю;
   — обов'язкові та додаткові завдання, приклади;
   — додатково-інформаційні дані для розв'язання задач (таблиці, схеми тощо);
   — апарат для орієнтації в матеріалах книги (предметний, іменний покажчики).

   2.1. Зміст
   Зміст – це перелік наведених у книзі заголовків, рубрик. Заголовки змісту повинні точно повторювати заголовки в тексті. Скорочувати заголовки в змісті або давати їх в іншій редакції порівняно із заголовками в тексті не дозволяється.
   До змісту, як правило, необхідно включати всі заголовки рукопису, за винятком підзаголовків, розташованих у підбір з текстом.
   Позначення прийнятої рубрикації (“частина”, “розділ”, “параграф” та їхні порядкові номери) пишуться в один рядок з відповідними заголовками й відділяються від них крапкою.
   Усі заголовки в змісті починаються з прописної літери без крапки на кінці. Останнє слово кожного заголовка з'єднують крапками з відповідним номером сторінки в правому стовпчику змісту.
   Номери сторінок у змісті рекомендується проставляти простим олівцем.

   2.2. Вступ (передмова)
   Вступ (передмова) у навчальній книзі повинен відповідати таким основним вимогам: характеризувати роль та значення дисципліни (виду занять) у підготовці фахівця, показувати місце цього курсу (його частин) серед інших дисциплін, містити формулювання основних завдань, що стоять перед студентами при вивченні навчальної дисципліни. Обсяг передмови — 0,1—0,2 авт. арк.

   2.3. Основний текст
   Основний текст підручника (навчального посібника) — це дидактично та методично оброблений і систематизований автором навчальний матеріал.
   Викладання матеріалу в навчальній книзі повинно відрізнятися об'єктивністю, науковістю та чіткою логічною послідовністю. Композиція підручника, термін, прийоми введення до тексту нових понять, використання засобів наочності повинні бути направлені на те, щоб передати студентові певну інформацію, навчити його самостійно користуватися книгою, захопити його, викликати інтерес до предмета, що вивчається.

   2.4. Питання, задачі, завдання
    Питання та завдання (для самоперевірки та контролю засвоєння знань) у навчальній книзі дозволяють забезпечити більш ефективне опрацювання студентом навчального матеріалу в процесі самостійної роботи. Такі контрольні питання та завдання, що розміщуються наприкінці кожної структурної частини книги (розділу, параграфа), повинні сприяти формуванню практичних прийомів і навичок логічного мислення.
   Необхідно пам'ятати, що методично правильно поставлені питання та завдання є запорукою того, що процес засвоєння знань під час самостійної роботи з книгою приведе до їх практичного застосування. Під час виконання контрольних завдань бажано передбачити використання обчислювальної техніки, аудіовізуальних засобів навчання, забезпечити умови обов'язкового використання нормативної та довідкової літератури.
   При написанні навчальних книг необхідно орієнтувати студента на активну пізнавальну діяльність, самостійну творчу працю та вміння розв'язувати задачі. У кожному підручнику, посібнику мають бути приклади, питання, задачі.

   2.5. Ілюстрація в навчальній книзі
   Вибір виду ілюстрацій залежить від мети, яку ставить перед собою автор.
   Можна сформулювати такі загальні рекомендації авторам щодо ілюстрування навчальних книг:
   — ілюстрації можуть використовуватися тільки в тих випадках, коли вони розкривають, пояснюють або доповнюють інформацію, що міститься в книзі. Наявність їх дозволяє авторам передати більш чітко, точно та образно програмні матеріали, що викладаються;
   — вигляд ілюстрацій повинен відповідати ступеню підготовленості студентів. Так, у підручниках для студентів молодших курсів ілюстрації мають відрізнятися більшою образністю, ніж ілюстрації для студентів старших курсів, які можуть вільно читати креслення та складні схеми;
   — при підготовці ілюстрацій слід урахувати можливості відтворення типографією та інші чинники. Ось чому на цьому етапі важливою є спільна робота автора та редактора. Автор повинен чітко уявляти, як буде виглядати майбутнє видання;
   — ілюстрації у вигляді схем не повинні повторювати матеріалу основного тексту або містити зайву інформацію, що відволікає читача від засвоєння теми;
   — подані в підручниках та посібниках технічні креслення, що пояснюють устрій та принципи роботи машин, їх механізмів та вузлів, не повинні містити малозначущих подробиць;
   — однотипні ілюстрації в підручнику повинні бути виконані однією технікою;
   — при поданні статистичних даних доцільно використовувати графіки та діаграми, які є ефективним засобом передачі інформації між величинами і явищами, що вивчаються;
   — доцільно використовувати кольорові ілюстрації, які не тільки збагачують інформацію, а й акцентують увагу читачів на основних ідеях ілюстрованого матеріалу.

   2.6. Бібліографічний опис
   У підручниках (навчальних посібниках) мають бути приведені джерела, звідки запозичений фактичний матеріал, що вказуються у відповідних посиланнях та в бібліографічному списку.
   У підручниках (посібниках) необхідно використовувати лише дані, допущені до опублікування у відкритому друці.
   У розділі “Бібліографічний список” підручника (посібника) необхідно вказати основну використану та рекомендовану літературу для поглибленого вивчення курсу.
   Основними елементами бібліографічного опису є прізвище автора, назва, місце випуску, назва видавництва, рік випуску, кількість сторінок. Бібліографічні посилання необхідно давати на останнє видання даного твору або зібрання творів.

   2.7. Покажчики
   Покажчики мають стати обов'язковим структурним елементом підручників та навчальних посібників. Вони полегшують користування книгою. До предметного покажчика необхідно включати основні терміни й поняття, що зустрічаються в книзі, а до іменного — прізвища та ініціали тих осіб, відомості про яких можна знайти в книзі. Поруч з терміном у предметному покажчику або прізвищем в іменному покажчику через кому проставляються номери сторінок, на яких цей термін або прізвище зустрічаються.
   Терміни в предметному покажчику та прізвища в іменному покажчику пишуться в один стовпчик та розташовуються строго в алфавітному порядку.
   Групу термінів або прізвищ, що починаються з однієї літери, відділяють від наступної групи пробілом.

   2.8. Додатки
   Додатки є важливим засобом збагачення змісту навчальної книги. У вигляді додатків доцільно давати різні матеріали, що доповнюють або ілюструють основний текст. Додатки за своїм характером та змістом повинні стосуватися всієї книги в цілому або її окремих частин, а не окремих часткових питань.
   Не допускаються включати до книги додатки, що не мають безпосереднього відношення до теми книги.

   3. Надання грифів
   3.1. Рукописи підручників і навчальних посібників, які мають дві зовнішні позитивні рецензії, розглянуті вченими радами вищих навчальних закладів, відповідними науково-методичними комісіями Науково-методичної ради Міністерства освіти і науки України, подаються на затвердження колегії міністерства, навчально-методичні посібники — заступникові міністра.
   3.2. Згідно з наказом Міністерства освіти України № 170 від 02.06.98 р. підручникам, посібникам та іншій навчально-методичній літературі для вищих навчальних закладів надаються грифи, які встановлюють призначення, вид навчальної книги й зазначаються на титульній сторінці, а на звороті її вказуються, ким і коли прийнято рішення про надання грифів.
   3.2.1. Колегією Міністерства освіти і науки України:
   — “Затверджено Міністерством освіти і науки України” — надається підручникам, що потребують перевидання;
   — “Допущено Міністерством освіти і науки України” — надається підручникам і навчальним посібникам з дисциплін, передбачених галузевою компонентою державних стандартів вищої освіти;
   3.2.2. Заступником міністра освіти і науки України: “Рекомендовано Міністерством освіти і науки України” — надається навчальним посібникам з дисциплін, передбачених компонентою вищого навчального закладу державних стандартів вищої освіти, словникам, довідникам.
   3.3. Рукописи, яким надані грифи, вносяться до видавничих планів.

   4. Обсяг навчальних видань
   Обсяг навчальної книги визначається в авторських аркушах.
   Авторським аркушем називається одиниця обсягу літературного твору, що дорівнює 40 тис. друкованих знаків. Друкованими знаками вважаються всі видимі друковані знаки (літери, розділові знаки, цифри тощо) та кожен пробіл між словами.
   У практичній роботі на попередньому етапі автор може брати за один авторський аркуш 24 сторінки машинописного тексту, надрукованого через 2 інтервали на стандартному аркуші формату А-4.
   Обсяг підручників та навчальних посібників повинен визначатися кількістю годин за навчальним планом, що відводиться на вивчення дисципліни, реальним бюджетом часу студента для самостійного вивчення навчального матеріалу та продуктивністю засвоєння інформації студентом.
   Обсяг навчального видання рекомендується визначити за формулою:

V_п/нп/ = К_п/нп/ • 0,14(Т_а + Т_срс),
де V_п/нп/ — обсяг підручника (навчального посібника) в авторських аркушах;
К_п/нп/ — коефіцієнт виду видання:
підручника /К_п/, навчального посібника /К_нп/.
   Для підручника К_п = 1, а для навчального посібника 0,5 ≤ Кнп < 1. Величина К_нп визначається тією часткою навчальної програми, яку замінює або доповнює навчальний посібник.

   Наприклад, автори планують написати навчальний посібник, який, на їхню думку, буде замінювати або доповнювати приблизно 50 % існуючого підручника. У цьому випадку К_нп =0,5. Якщо підручника немає, а автори створюють навчальний посібник, що забезпечує 70 % програми, то К_нп = 0,7 і т.ін.
   0,14 /авт. арк./год/ — коефіцієнт, що враховує продуктивність засвоєння 1 авт. арк. навчальної інформації студентом за одну годину самостійної роботи з літературою, розв'язання задач, прикладів тощо.
   Т_а — кількість годин у навчальному плані, відведених на дисципліну для аудиторних занять;
   Т_срс — кількість годин у навчальному плані, відведених для самостійної роботи студентів.
   При наявності підручників з дисципліни навчальні посібники слід випускати для доповнення або заміни на основі нових методичних підходів будь-якої частини підручника, не допускаючи його дублювання.
   Підготовка та випуск навчальних книг, які орієнтовані на активізацію самостійної творчої діяльності студента, на формування професійно значущих умінь, дозволяють створити необхідні умови для успішної навчальної діяльності.


Вимоги до авторського текстового оригіналу
   Авторський текстовий оригінал містить: титульний аркуш, зворот титульного аркуша, анотацію, відомості про осіб, які працювали над виданням, основний текст видання із заголовками, передмовою, висновком, бібліографічним списком (не більше 5 відсотків загального обсягу). Зміст у рукописах — обсягом більше 3 друкованих аркушів.
   При посиланні в основному тексті на джерела, які вказані в бібліографічному списку, цифри відповідно до порядкових номерів джерел у ньому слід замкнути у квадратні скоби, наприклад: [12]; вказівка на сторінку дається у варіанті [13, 17], перша цифра – номер джерела, друга – сторінка.
   При великому обсязі приміток в основному тексті, а також бібліографічних посилань на невключені до загального списку джерел можна розмістити по порядку.
   Текст оригіналу повинен бути надрукований у форматі Microsoft Word (*.doc, *.rtf).
   Список посилань, загальний бібліографічний список друкується в алфавітному порядку.